Історичним початком першості Європи з футболу офіційно вважається 1960 рік. Саме тоді, в 60-м на Кубку європейських націй у Франції, футбольна команда СРСР стала кращою збірної континенту. Але якщо ми заглянемо в історію трохи глибше, то виявимо маловідомі факти, що лежать за межами історії спорту.
Перше змагання під назвою «Чемпіонат Європи з футболу» відбулося п'ятьма роками раніше офіційного першості. І пройшло воно в Озерлаге - в Особливому таборі №7, в Сибіру. Трохи пізніше ці місця будуть прославлені будівельниками Братської ГЕС...
Озерлаг ставився до особливих таборах МВС СРСР і в ньому разом з радянськими ув'язненими були і громадяни багатьох інших держав, у тому числі: поляки, німці, румуни, угорці, китайці та корейці. Таким чином, кожний підрозділ табору являло собою маленький інтернаціонал.
В Особливому таборі №7 у 50-х перебувало більше 30 тисяч чоловік, 2 тисячі з них - іноземні громадяни. «Політичні» іноземці в особливих таборах ніяк не виділялися, і містилися вони в тих же умовах, як і радянські громадяни. Окремі зони для іноземних політв'язнів почали створювати тільки після 1953 року.
У 1954 році, вже після смерті Сталіна, режим особлагах був значно ослаблений. Їх прирівняли до виправно-трудових таборів, і стали говорити про можливість перегляду справ засуджених.
Зі зміною статусу особлагов життя в Озерлаге теж стала налагоджуватися. Принизливі номери з одягу політв'язнів зняли, з бараків видалили замки і зняли решітки з вікон. Також ув'язненим було дозволено організовувати художню самодіяльність і спортивні змагання.
В'язні Озерлагу з власної ініціативи підготували футбольне поле. Тільки поле вийшло нестандартним - розміром менше потрібного, так як придатним для «стадіону» виявився єдиний ділянку землі біля будівлі культурно-виховної частини табору. Внаслідок малих розмірів поля у команди включили всього за вісім гравців. Також своїми силами з підручних матеріалів політв'язнями були сплетені сітки для воріт і зшиті м'ячі для тренувань.
Імпровізований кубок Європи розіграли влітку 1955 року команди російських, німецьких, угорських і польських ув'язнених Гулагу. Сформовані були чотири збірні: «Росія», «Німеччина», «Угорщина» та «Польща».
Слід підкреслити, що німецькі футболісти виступали від єдиної держави Німеччина, - а не від НДР і ФРН. І в команду Росії крім росіян харбінців, зовсім не мали ніякого громадянства, входили громадяни держави Маньчжоу-Го, вже неіснуючого. Хоча, серед табірного начальства команда під назвою «Росія» все ж іменувалася «Радянською командою»...
Командні змагання у Озерлаге були названі учасниками «Чемпіонат Європи з футболу» - саме так. А перемогу в цьому історичному чемпіонаті здобули футболісти з Німеччини.
Майже відразу після закінчення футбольного турніру, влітку 1955 року, учасники змагань разом з іншими політв'язнями знайшли свою головну нагороду - довгоочікуване звільнення. Репатріація іноземців пішла повним ходом. Всім в'язням була видана нова одяг та квитки на потяг. Додому ув'язнених відправили вже без конвою...
.jpg)
• Вся ця історія про футбольні змагання в Гулагу влітку 55-го стала відома від організатора «Чемпіонату Європи» - харбинца Всеволода Васильовича Чеусова (1920 - 2007), заарештованого в 1945 році в Маньчжурії і засудженого як японського шпигуна на 15 років. Чеусов був звільнений у 56-му і потім реабілітований...
• Завдяки Всеволоду Васильовичу збереглися фотографії, що підтверджують історичний футбольний турнір «національних збірних» Європи. Одна фотографія - це росіяни харбинцы, учасники Чемпіонату Європи» 1955 року. На іншому фото у німецьких футболістів кубок в руках - що свідчить про їх перемоги...
• Розшукати хоч когось із нині живих учасників "Чемпіонату Європи з футболу" тривалий час не виходило. В пам'яті багатьох колишніх політв'язнів Озерлагу збереглося лише спортивна подія, але самі вони в 55-му в футбол не грали і імен футболістів не пам'ятали...
• І тільки зовсім недавно, майже випадково, знайшовся безпосередній учасник табірного чемпіонату. Це угорець, звуть його Янош Кертес, йому 84 роки. Янош був заарештований в Угорщині в 46-му, потім втік, потім був знову заарештований і засуджений на двадцять років по 58-й статті КК РРФСР. Відбував термін у Сибіру, повернувся додому в кінці 55-го. Він - єдиний гравець угорської команди, залишився в живих на сьогоднішній день...
